Чому швидкість вирішує

Після кип'ятіння сусло треба довести з 100 °C до температури внесення дріжджів — 18–22 °C для елю, 10–12 °C для лагера. Робити це треба швидко, і причин дві.

Перша — санітарія. У діапазоні 30–60 °C сусло беззахисне: дріжджів ще немає, а дикі мікроорганізми вже активні. Кожна зайва година в цьому вікні підвищує ризик інфекції.

Друга — прозорість. Різке охолодження змушує білки й хмелеві смоли згорнутись і випасти пластівцями (cold break). Повільне остигання дає каламутне пиво, яке потім не освітлюється нічим.

Орієнтир — 15–30 хвилин на партію 20 літрів.

Занурювальний чилер

Мідний або нержавіючий змійовик, що опускається просто в котел. Найдешевший і найпростіший: нема чого розбирати, санітується самим суслом за 10 хвилин до кінця кип'ятіння.

Мінус — витрата води й швидкість: на великих обсягах працює довго.

Протитоковий

Труба в трубі: гаряче сусло йде в один бік, холодна вода назустріч. Швидший за занурювальний, охолоджує «на льоту» під час перекачування в ферментер. Складніший у мийці — усередину не заглянеш, тому вимагає прокачування розчином після кожної варки.

Пластинчастий

Найефективніший: десятки пластин дають велику площу обміну, охолодження майже миттєве. Той самий мінус, що й у протитокового, тільки сильніший — дрібні канали легко забиваються хмелевим осадом, тому потрібен фільтр на вході.

Не плутати з гліколевим чилером

Усе перелічене охолоджує сусло один раз після варіння, використовуючи водопровідну воду. Гліколевий чилер — холодильний агрегат, який тижнями тримає задану температуру бродіння. Різні задачі, одне іншим не заміняється.

У My-Beer є занурювальні, протитокові й пластинчасті чилери, а також помпи та фітинги до них.