Всім нам відомо, що в стандартному пиві присутні дріжджі. Але частина людей проявляють огиду, коли на дні келиха або ж пляшки бачать осад. Виглядає дійсно не дуже привабливо, і у більшості дійсно виникає напад відрази або думки, що напій насправді зіпсувався або виготовлений з неякісних інгредієнтів. Однак, це не зовсім так. Сліди дріжджів не вказують на те, що пиво погане. Даний фактор говорить про те, що в тарі напій дображів. У цій статті ви дізнаєтеся докладніше про доброджування.

Що потрібно розуміти під доброджуванням?

Мова йде про спеціальну технологію, при якій пиво проходить вторинну ферментацію. Але процес відбувається вже безпосередньо в пляшці, тому частинки потрапляють до покупця. Робиться це для того, щоб напій в результаті став шипучим та приємним на смак. 

Пивовари-любителі теж вдаються до даного методу. Але вони застосовують більш просту технологію, щоб заощадити час й ресурси. Невелика кількість цукру додається безпосередньо перед розливом. Необхідний крок для того, щоб дріжджі, що знаходяться в складі, «прокинулися». Таким чином і здійснюється вторинний етап ферментації. Пиво карбонізується та досягає необхідної кондиції. 

Професіонали теж використовують описану вище методику, оскільки це незмінний й практичний стандарт. Але реалізується він трохи інакше. Досвідчена людина піклується про те, щоб дріжджі підтримувалися в конкретному стані та не страждали від зовнішніх факторів. До них відносяться, наприклад, зниження або підвищення температури в кімнаті, вплив ультрафіолетових променів, вологість. Якщо дріжджі будуть протягом тривалого часу перебувати під впливом «стресу», то це негативно позначиться на якості продукту. 

Вам слід просто уявити: дріжджі в готовому звареному пиві вже виконали поставлене завдання та домоглися первинного бродіння. Потім вони потрапляють на другий рівень (вже після передачі всіх корисних якостей). За фактом, друге коло дасть мало чого корисного, оскільки властивостей та сил вже немає. Ось чому фахівці завжди додають свіжі дріжджі, щоб вони завершили цикл. Варіант не найекономніший, але зате дає хороший результат. 

Більшість професіоналів одноголосно стверджують, що дріжджі, використовувані застосовуються для виробництва шампанського, відмінно підходять і для пива. Цей винний елемент є штамом з високою конкуренцією. Він справляється з дикими дріжджами, тому призводить виключно до чистого бродіння. Так і вдається домагатися ідеального смаку й консистенції напою.

Чи є якісь ризики?

Кожен раз, коли хмільний склад збираються переливати з однієї ємності в іншу, необхідно попередньо очистити тару. Пивовари багато часу витрачають саме на чистку, адже потрібно домогтися максимального рівня та переконатися, що не передбачається шкідливого впливу на напій. Те ж саме стосується й методики доброджування. Навіть мінімальні забруднення загрожують тим, що в продукт потраплять бактерії та зіпсують його.

Крім цього мінуса потрібно виділити ще кілька інших ризиків. Не всі знають, яку саме кількість цукру треба додати в пиво. Якщо його буде занадто багато, то в результаті ферментація виявиться неправильною й просто призведе до того, що суміш вибухне. Це досить небезпечна справа, оскільки пивовар, як мінімум, поранить руку. Якщо ж цукру недостатньо, то це теж погано – пиво буде прісним й позбавленим смаку. Воно видихнеться, стане досить маслянистим та на вигляд виявиться вкрай непрезентабельним.

Чому доброджування в пляшці так часто використовується?

Застосовується дана технологія для того, щоб в пиві в результаті було більше у два рази вуглекислого газу, на відміну від стандартного складу. Через такого підходу всередині пляшки збільшується тиск. Унікальна конфігурація, високий тиск позитивно позначаються на продукті. Гарантуються оптимальна міцність та насичений смак. Особливо ефект помічається в пляшках, що виготовлені з коричневого скла. Але навіщо витрачати стільки зусиль?

Зважаючи максимальної карбонізації пиво стає смачніше. Воно зберігає свою легкість, стійкість, привабливу й рясну піну, красиві та рівномірні бульбашки. Естетика займає одну з лідируючих позицій, і вторинна ферментація допомагає її домогтися. 

Якість напою також залежить ще й від карбонізації. Крім того, не можна забувати про смакові відчуття. Консистенція виходить абсолютно різною (коли справа стосується первинної або вторинної обробки). Допускається поєднання різних технологій, але чим більше стадій – тим краще.

Додатково доброджування пива вносить різноманітність в підсумкові смакові характеристики та підвищує потенційний термін зберігання. Пиво буде приємним й простоїть довше до відкриття, якщо дотримуватися рекомендованої температури та захищати від попадання сонячних променів. 

Незважаючи на велику кількість корисної інформації, описаної вище, все одно знайдуться люди, які бояться, що дріжджі потраплять прямо в їх стакан. Можна зрозуміти подібні думки, але у кожного свої очікування й вимоги. Комусь осад, навпаки, подобається, оскільки смак насичений й багатий. Іншим же не до душі наявність дріжджів в склянці, виникає відчуття огиди. Тому придбати пропонується різні варіанти на будь-які переваги.

Яке пиво з доброджуванням слід вибрати?

Дана технологія вперше з'явилася в Європі. Першовідкривачами вважаються Німеччина, Бельгія й Великобританія. 

Що потрібно знати?

  1. Виготовляється в Бельгії величезна кількість видів пива, що безпосередньо доброджують в пляшці. Варто виділити бленди, ламбіки, зокрема, популярністю користується напій Oude Gueuze. Існує думка, що вони якраз і виготовляються згідно з класичними методами. Найчастіше зупиняються на світлому елі. 

  2. Якщо ви фанат німецького пива, то тоді необхідно звернути увагу на Paulaner. Воно м'яке, з великою й щільною пінкою, приємного кольору, а виробники реалізують як з осадом, так і без, щоб кожен вибрав те, що йому подобається. 

  3. У Великобританії лідером вважається компанія 1845 (так і називається). Пивовари давно вдаються до доброджування для всіх типів існуючого елю. 

У США теж зустрічається ця методика, тому карбонізоване пиво продається на кожному кроці, в незалежності від країни.